2019 III 30 Pозвивається навчання української мови
Розпорошеність украї-нської громади та швидка мовна і культурна асиміляція в польському середовищі були головними причинами того, що в Білостоці довгими роками не вдавалося зорганізувати занять української мови для дітей і молоді, яких батьки, в основному, родом з сіл і містечок міжріччя Нарви і Бугу. Після років зусиль щойно в 2003 році при Початковій школі № 12 у Білостоці зорганізовано перші міжшкільні групи для українських дітей (з часом перенесені до Публічної гімназії № 2, яка останнім часом перетворилася в Початкову школу № 9).
Минуло п’ять років та в сто-лиці Підляського воєводства з’явилася чергова ініціатива – батьки, які записали своїх дітей до Громадської початкової школи св. Кирила і Методія, захотіли, щоб у школі були не лише уроки білоруської мови, але також української. Третій пункт навчання з’явився у 2012 році, коли старанням української середовища зорганізовано міжсадкові групи при Самоврядному інтеграційному садку № 26 у Білостоці.
Упродовж останніх кількана-дцяти років у трьох місцях у воєводському центрі української мови як рідної вчилося від кіль-канадцяти до сорока дітей. Розвитку навчання не сприяло те, що – окрім православної школи – заняття були зорганізовані пізно пополудні для дітей з різних садків і шкіл, та часто в одній групі вчилися учні в різному віці. Вимагало це великих зусиль від батьків, які мусили привезти своїх дітей, часто з іншого кінця міста, але також від учнів, нерідко втомлених після цілого дня занять, та від вчителів. Тому слід було шукати нових форм організації занять.
Виявилося, що розвитком навчання української мови заці-кавлене не лише українське середовище, оскільки в минулому навчальному році клопотання про відкриття українського класу почала дирекція Початкової школи № 9 у Білостоці, при якій – до речі – діє міжшкільний пункт навчання української мови.
– Відповідаючи на очікування суспільства та аналізуючи дослі-дження ринку праці, зв’язані з напливом емігрантів з України, ми подумали, що доречним буде утворити в нашій школі український клас – заявила директор школи, Едита Гарабурда.
Окремий відділ на рівні першого класу, щоправда, не виник, але з початком вересня 2018 року в «дев’ятці» почала функціонувати доволі велика група з вивченням української мови, в якій вчаться діти з першого і другого класу школи. Цей пункт спрямований не лише до учнів з українського середовища.
– Більшість дітей не мала контакту з українською мовою – пояснює Олександра Іванюк, вчителька української мови. – Тому вони вчаться від початку: пізнають букви, співають пісні, говорять віршики, з уроку на урок знайомляться з новими словами. Всі діти вчаться в «дев’ятці» і відразу остаються після своїх уроків на українську мову. Тому з ними простіше працювати ніж в міжсадковому чи міжшкільному пункті.
Зацікавлення українською мовою серед наймолодших учнів Початкової школи № 9 у Бі-лостоці доволі велике та, що цікаве, не лише серед православних дітей.
– На початку, у вересні, було 9 учнів – продовжує вчителька української мови, – потім було навіть 18 дітей. Однак, відомо, діти мають різні інші заняття, та української вчиться зараз 14-15 учнів. Більшість з них – це діти з православних сімей, але є також польські, католицькі діти. Вони прийшли на уроки, сподобалося їм, батьки погодилися, та в такий спосіб вони почали вчитися української мови.
Разом з розвитком навчання української мови не лише в Білостоці, але взагалі на Під-ляшші, з’явилася потреба в орга-нізації методичної допомоги для вчителів. З листопада 2018 року в Центрі навчання вчителів у Білостоці почала працювати перша в Підляському воєводстві методистка української мови. Стала нею Кароліна Хмур, багатолітня вчителька української мови в Громадській початковій школі ім. св. Кирила і Методія в Білостоці.
– Вчитель на уроках зустріча-ється з різними проблемами, наприклад відсутністю добрих підручників – пояснює методистка. – Ті підручники, які є, найчастіше застарілі, окрім того немає матеріалів, щоб зробити урок цікавішим для учня. Щоправда є інтернет, де можна знайти багато цікавого, але це вимагає детермінації від самого вчителя.

(ciąg dalszy dostępny w wersji drukowanej lub w E-wydaniu Przeglądu Prawosławnego)

Людмила Лабович

фото авторки статті
© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego