2018 XI 13 Підляські діти роблять ляльки-мотанки
Ще у половині 1990-тих рр., коли в садках і школах Підляшшя почали виникати перші пункти навчання української мови як рідної, з’явилася ідея, щоб учити наймолодших місцевої традиції під час практичних занять, на яких будуть вони могли самі попробувати зробити кошик з соломи чи вишити хрестиком серветку. Так зародилася кон-цепція програми «До джерел», реалізованої щорічно Союзом українців Підляшшя.
Зараз кожного року в усіх пунктах навчання української мови в регіоні проходить загалом щонайменше кільканадцять зустрічей з народними творцями та різними фахівцями, під час яких діти знайомляться як з суто місцевою, так і загальноукраїнською народною традицією. Виїзні майстер-класи відбуваються також у різних цікавих місцях Підляшшя, наприклад, у музею під відкритим Загорода в Козликах чи в Селі-Буди. Тем занять є безліч, залежно від пори року та циклу релігійних свят – підляські діти виготовляють прикраси на колядну зірку, роблять квіти з паперу, якими прикрашують вербочки на Вербну Неділю, пишуть писанки, випікають перед Благовіщенням «буслові лапи», печуть короваї, пряники з підляськими орнаментами, ліплять глиняні горщики тощо. Ідей не бракує та вчителі весь час намагаються показувати дітям інші елементи багатої української народної культури.
Останні майстер-класи, які пройшли в Громадській початко-вій школі св. Кирила і Методія в Білостоці, були присвячені традиційним українським ляльками-мотанкам. Заняття повела Олександра Іванюк, вчителька української мови в садках у Бі-лостоці та Більську та в Почат-ковій школі № 9 у Білостоці. Показувала вона дітям, як зробити традиційну українську іграшку та розповідала про її символіку.
– Колись мами або бабусі робили дівчинці таку ляльку – розповідала ведуча. – Почина-лося її робити від голови. Не було там ні очей, ні бузі, тільки хрестик, тому що люди вірили, що якщо в ляльки будуть очі – буде також душа. Говорилося, що така лялька виганяє зло та приносить щастя – дівчинка, яка її має, знайде доброго чоловіка, буде мати багато дітей та буде її щаститися.
Ляльки-мотанки в українській традиції були пов’язані з обрядом плодючості й продовження роду. Стародавні іграшки виготовлялися переважно з матеріалів, що зустрічалися в природі, таких як камінь, дерево, трава. Згодом почали використовувати тканини. Кожна дівчина мала свою ляльку, яку везла з собою після одруження у скрині. У деяких регіонах ляльку спалювали.
Початково були лише ляльки-дівчинки. Однак з часом до таких іграшок дороблювали наприклад ляльку-козака.
У майстер-класах з виготовлення ляльки-мотанки взяли участь молодші і старші діти, які вчаться української мови в православній школі. Цього року в трьох групах вчиться її 20-еро учнів від першого класу початкової школи по гімназію.
Заняття мають на меті не лише практично ознайомити дітей з українською традицією, але також зацікавити уроками української мови.
– Це досконала форма, щоб поєднати рух, мануальні здібності дітей та живу українську мову. – пояснювала Кароліна Хмур, вчителька української мови в школі Кирила і Методія. – Тоді дитина найбільше виносить з занять, збагачує свою мову та дізнається багато про українську народну культуру.
Заняття виявилися цікавими не тільки для дівчат, але також для хлопців, які робили ляльки у вигляді козаків.
Коли відбувалися перші майстер-класи для дітей, які вчаться української мови, було побоювання, чи така концепція спрацює. Чи дітям буде цікаво виплітати кошик з соломи або ліпити щось з глини? Виявилося, що це влучна ідея та вдалий спосіб, щоб привернути увагу молодого покоління до власної традиції. Окрім того майстер-класи дозволяють розвивати мануальні здібності дітей та поширюють їхні зацікавлення. Зараз важко уявити собі процес навчання української мови в регіоні без того роду занять, які завжди подобаються учням, тим більше, що теми є різними та приваблюючими. Останньою пропозицією були ляльки-мотанки. Можливо, під час наступних майстер-класів буде ще якийсь новий елемент чи то регіональної, чи загальноукраїнської народної культури.

Людмила Лабович
фото авторки статті

© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego