2017 VI 30 Пролог в гонор доктора Cкарыны
Той вэлікі, творчы подвіг славного нашого продка
трэба прыпомінаті і популяры-зоваті. На Беларусі мнуого про сіетэ, з нагоды юбілею, говорыцце.
Белорусы Пудляшша таксамо заявілі про тое гучным голосом – в Бельскові, подчас ІІІ Дён Словянскуй Культуры і Пісьменності, которы тут проходілі з 19 по 26 мая. І нэ выпадково Бельск став цэнтральным міесцём юбілейного ушановання Францыска Скарыны. Бо ж міесто было і зостаецце головным на Пудляшшу цэнтром руского, кірылічного слова. То тут в 1496 р., на заказ наместніка бельского Солтана Солтановіча быв напісаны двухтомны “Пролог стишной” – жытія святых на ціелы руок.
В 16-18 віеках Бельск, разом з Супраслём, быв головною словянскою кніжніцою – бібліотэкою Пудляшша. Пры ёго пяті цэрквах пэрэховуваліся сотні рукопісув і друкув, в тым пару ірмологіёнув.
ВЫСТАВЫ

Од самого початку організаторы Прологу стараюцце о прыстойнэ оформленне выставамі. В сіетым рокові іх было тры. Пэрша – посвяшчона Францыскові Скарыне, Бібліі Рускуй і іншым друкарам Вэлікого Княства Літовского, прзэнтовалася в пленерові Парку королевы Алены. Про выставу, якую подготовів фонд князя Острожского, пісалося в попэрэднім нумэрові.
Я тут хочу росказаті про двіе іншы выставы, якіе одкрылісе подчас науковуй конферэнцыі в Бельскуй Публічнуй Бібліотэці. Пэршы раз показаны былі тут кнігі бельского Міколаевского монастыра, выданы друком в ліетах 1666-1814. Найстарыейша з кніг “Меч духовный”, авторства епіскопа Лазара Барановіча, вспомінаецце в інвентарові монастыра з 1788 р.
Частка з показаных кніг мае власноручны впісы архіманд-рытув Кіево-Печерскуй Лавры – о. Нікодіма Ленкевіча (“Тріодь цветная” з 1730 р.) і о. Зосімы (“Анфологіон” з 1756 р.). Кнігі былі іх дарамі для “заграничного, благочестивого монастыра святаго Николая в граде Бельску».
На выставі можна было таксамо зобачыті Напрастольнэ Евангеліе, друку Кіево-Печэрскуй Лавры з 1743 р.
Выстава кніг монастыра, которы ціелы час зостававсе православным, показала, якіе важны памэткі нашуй духовнуй культуры нэвядомы і чыкают доследованя і популярызацыі. Кнігі лічыліся страчонымі подчас пожару Міколаевскуй цэрквы в 1941 р.
Тымчасом, по Божуй волі, заховаліся, даючы свядоцтво нашуй духовнуй тоесносці. Таксамо зрэшто як найстарыейшы цэрковны метрыкі з Бельска – кнігі Прэчысценскуй цэркві. Пэршы запісы в кнігах, в рускум языкові, походят з 1679 р.
Спецыяльно, пуод Пролог, сканы всіех кніг удалося заказаті і отрыматі з Російскуй Гісторычнуй Бібліотэкі в Москве, дэ докумэнты пэрэховуюцце од 1915 р.
Другая выстава, котору 22 мая одкрылі на Прологу, прыехала з Мінска – з іконопіснуй майстэрні Довнарув.
Частка выставы е плёном іко-нопісных варштатув-пленеру, которы проходів в пудмінскім Лагойску. Головною тэмою пленеру, в якім прынялі удіел таксамо іконопісцы з Пуольшчы, былі чудотворны іконы Богородіцы з Беларусі. На выставі можна было зобачыті, між іншым, выявы: Мінскуй, Жыровіцкуй, Лагойскуй, Осторобрамскуй, Полоцкуй, Чэнстоховскуй і іншых ікон. Одкрыв выставу Віктор Довнар з жэною Наталёю.
Віктор Довнар, які тэпэр працуе з сынамі, на Пудляшшы вядомы з оформлення іконамі і фрэскамі цэрквув св. Духа в Белостоці, Чыжах і двух храмув в Семятічах.
Выстава “Чудотворны іконы Беларусі” одкрыласе спочатку в бібліотэці, а посля была пэрэнэсёна на два тыжні до бельскуй Іконопіснуй школы, дэ прэзэнтовалася в прытворові часовні Св. Тройцы. Пры іконах моліліся тут в час двох Божэственных Літургій, якіе кажду нэдіелю служацце в іконопіснуй часовні.

УСЯСЛАЎ ЧАРАДЗЕЙ І ТЭАТРАЛЬНЫ АКЦЭНТЫ

Слово сцэнічнэ – таксамо важна проява нашуй культуры. Тому Пролог міев і сурёзны тэатральны акцэнты. Господары – молодые бельшчане з бельскуй гімназіі нр 3 показалі прэм’еру спектаклю про патрона своейі школы Ярослава Костыцэвіча: “Добры Дзень Яраслаў Васільевіч”. На основі успомінув, зобраных в разны час, спектакль подготовіла рэжысёр Іоанна Троц, разом з наставніцою белорускуй мовы Валентыною Бабулевіч.
Ігра молодых акторув сподобалася публіці Бельского дому культуры.
Показалі воны, што Ярослав Костыцэвіч, пры своюй авторытэтності, нэ е помніковым патроном, а жывым чоловіеком, для якого власцівы былі таксамо чоловечы слабості. Пры тым рэч росказана з любовію і гумором, што дае надіею на жывое продовжэнне в душах молодых люді памэті про вэлікого сына нашуй зэмлі, якім быв Ярослав Васільевіч.
Іншою тэатральною подіею на “Прологу” былі гастролі Тэатру Беларускуй Драматургіі з Мінска, які 25 і 26 мая показав два спектаклі.
Пэршы з іх – “А мне не сорамна”, поводле п’есы У. Усцінава, быв скірованы до наймолодшуй публікі. Буольш за 500 гледачув побачыло професійну ігру акторув, цікавы косцюмы і добрэ музычнэ оформленне. Спектакль, дітячы з формы, муог быті таксамо цікавым для дорослых. Тэма сорому, гонору, бэзкорысності, страху чы фальшу власціва всіем, нэзалежно од віеку. Рэжысёром спектаклю е Катерына Аверкава.
Другі спектакль мінского тэатру: “Дыдактыка. Дарога да сябе”, то авторска задума рэжысёра Александра Марчанкі і знаменітуй белорускуй акторкі Татьяны Мархель. За тэкстову основу взяты творы клясыкув белорускуй літэратуры. В пэрэказі Татьяны Мархель гучат воны вэльмі особісто. Тэксты пэрэплетены песнямі, якіе акторка вынэсла со свого руодного дому. Всему сподорожнічае дэлікатна музыка на перкусійных і струнных інструментах, а таксамо спев музыка Дмітрыя Лукянчыка. По спектаклю одбылася шчэ прэзентацыя зборніка сучасных п’ес, прысвячоных Скарыне, которы выдав Цэнтр белорускуй драматургіі разом з Нацыянальной Бібліётэкою Беларусі.
На Прологу, 19 мая, одбылася шчэ одна важна тэатрально-музычна подіея – пуольска прэм’ера мюзікалу (фольк-рок оперы) “Усяслаў Чарадзей”. Автором слов, сцэнара і музыкі 1,5-годінного спектаклю е Роман Арлов, поэт, музык, мысліцель, выкладчык, сын вядомого гісторычного пісь-менніка Владіміра Арлова. В гісторычнум пляні росказуеце тут про гісторыю князя полоцкого Всеслава Брачыславовіча, які жыв в ХІ і на початку ХІІ в. Буольш за пув віеку володарыв Полоцком, быв таксамо князем кіевскім. Ёго внучка – св. Ефросінія, заступніца белоруского народу. З Полоцком звязаны таксамо Францыск Скарына, які стоіт в половіні гісторычнуй дорогі міежду князем Всеславом і нашым часом.
Князь Всеслав в фольк-рок оперы показуе лепшы рысы белоруского менталітэту. З ім змагаецце тэмны тып – княз Ізяслав, по-совецку жорсткі і хамскі, для якога найважнейшы грошы, а нэ гонор. До Всеслава, якого Ізяслав закрыв в кіевскуй тэмніці, прыбывае Кася – діевчына з тэпэрышнюй Беларусі. То дае сілу полоцкому князю, коб скінуті оковы і за одін дэнь пэрэнэстісе до руодного Полоцка. Для Касі показуецце таксамо св. Ефросінія, якая з ёю говорыт.
Музычнэ оформленне “Чарадзея” сучаснэ. Основу складают тут музыкі рок-гурту “У нескладовае” з лідэром Романом Арловым і солісткою Катерыною Потюс. Іх мелодычны, позітывны песні добрэ слухаюцце, частка стала вжэ хітамі. В мюзікалу таксамо заангажованы студэнты - эстраднікі Інстытуту сучасных ведув з Мінска і солісты гурту “Купалінка” (до Бельска, на жаль, нэ доехалі).

(ciąg dalszy dostępny w wersji drukowanej lub w E-wydaniu Przeglądu Prawosławnego)

Дорофей Фіонік
фото з архіва автора

© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego