Пудляшско-полескі зборнік 2017 III 30
Дэвятого марца сёго року в Раённуй Бібліотэці в Кобрыню одбылася прэзентацыя кнігі “Вершы. Казкі. Запіскі” авторства Зоі Майстровіч і Марыі Кірылюк. Кнігу оформіла графічно Магдаліна Петрук. Сэрэд многіх прысутных можна было споткаті творцув культуры з Кобрыня і околіць. Быв рэзьбяр по дэрэву Владімір Чыквін. З Лелікова прыбыв народны поэт і летопісец Пэтро Шэпэтюк з жэною – народною спевычкою і росказчыцою Анастасіёю. З Дывіна прыехала поэтка і спевачка Ірына Жук, а таксамо Наталля Клімук, творца артыстычных выробув з соломы. З Новосюлок, Бельска (кобрынского), Магдаліна, Камэня Шляхецкого і самого Кобрыня прыбылі спевакі і музыканты.
Баргамот и Гараська 2017 III 30
Было бы несправедливо сказать, что природа оби-
дела Ивана Акиндиныча Бергамотова, в своей официальной части именовавшегося «городовой бляха № 20», а в неофициальной попросту «Баргамот». Обитатели одной из окраин губернского города Орла, в свою очередь по отношению к месту жительства называвшиеся пушкарями (от названия Пушкарной улицы), а с духовной стороны характеризовавшиеся прозвищем «пушкари — проломленные головы», давая Ивану Акиндиновичу это имя, без сомнения, не имели в виду свойств, присущих столь нежному и деликатному плоду, как бергамот.
Свята беларускай песні 2017 II 27
Можна было пачуць традыцыйны фальклор але і сучасныя эстрадныя песні. На сцэне Падляшскай оперы і філармоніі ў Беластоку 17 лютага адбыўся гала-канцэрт Агульнапольскага Фестывалю „Беларуская песня” .
Музычнымі дорогамі Пудляша 2017 II 27
Напочаткові сёго року, старанём Музея Малэйі Батькувшчыны выйшов спевнік з дыском студыі фольклёру пудляшскіх белорусув Жэмэрва. Знайшлісе тут традыцыйны песні, якія шчэ пув віеку тому назад співаліся на разных семейных урочыстосцях, на гуліцях, лавочках. Опроча пісэнь, на дыскові почуем таксамо танці в выконаню капэлі Жэмэрвы, такіе як полька, обэрок, краковяк, лысы, подіспан, коробушка, за гаем.
Nasze nazwy 2017 I 31
Ludzie dociekliwi stawiają sobie często pytania: Dlaczego tak to nazwano? Skąd się wzięła nazwa miejscowości, w której mieszkam? Jakie jest pochodzenie mego nazwiska? Dlaczego nadano mi takie a nie inne imię? Pisze tak profesor Michał Kondratiuk, wybitny językoznawca, w jednym ze swoich artykułów, popularyzujących wiedzę językoznawczą. Odpowiedzi na te pytania profesor udziela od ponad sześćdziesięciu lat. Ostatnio, w 2016 roku, w książce „Nazwy geograficzne i osobowe Białostocczyzny” (osiemset stron!),wydanej przez Fundację im. Księcia Konstantego Ostrogskiego, druk i oprawa (wzorcowa!) Orthdruk.
По Фонтанці плылі пудляшскі песні 2017 I 31
Санкт-Петербург, пувночна століця Росіі, росположоны над дэсяткамі мэншых- буольшых рыек і каналув. Однэю з іх е Фонтанка, вздовш которуй тягнуцце шнуры солідных каменіць. Шчэ в царскіе часы было тут нэмало корчмуoв – кабакуов, дэ любілі заходіті студэнты. То тугды почалі співаті тут песню-гульню “Чижик-чижик, где ж ты был, на Фонтанке водку пил... Я не водку, я наливку – люблю Катю – Катеринку...”. Нэслісе над Фонтанкою песні нэ туолько російскіе, але таксамо белорускіе, пудляшскіе. Бо ж нэмало студэнтув учылосе в століці і з нашых зэмэль.
Коляда, коляда яка ти нам мила… 2016 XII 22
Різдво Христове – найбільш мальовниче свято в традиції українського народу. Упродовж віків це був також найгарніший празник на підляських селах. До сьогодні живі релікти колишньої різдвяної обрядовості.
Podlasie w obiektywie 2016 XII 22
Dwunasta edycja ogólnopolskiego konkursu „Podlasie w obiektywie”, noszącego imię Wiktora Wołkowa, rozstrzygnięta została 18 grudnia w siedzibie organizatora, Muzeum i Ośrodka Kultury Białoruskiej w Hajnówce. Zgłosiły się 53 osoby z całej Polski, nadsyłając około stu pięćdziesięciu fotografii.
«Оскари» для виконавців народних пісень 2016 XI 29
Коли думаємо про традиційний фольклор, зразу й приходять до голови старіші співачки, які на різних фестивалях виконують призабуті пісні свого села. Чи такий репертуар може статися привабливим для молодого покоління, яке й часто проживає вже в містах? Виявляється, що так. Доказом того є конкурс «Шанс на Оскара», на якому колишні народні твори виконують не старіші співаки, але молоді люди. Цьогорічна, третя його едиція, пройшла
14 жовтня у Воєводському осередку анімації культури в Білостоці.
Wieś kamieniarzy 2016 XI 29
Za górami za lasami – tak można powiedzieć o wsi Bartne, z ruskiego Bortne, choć jej historia bajką nie jest. Z Bartnego do Gorlic dwadzieścia kilometrów. Droga wije się przez wieś, jakby wpływała w górską kotlinę łemkowskich Karpat. Przy niej dwie cerkwie – prawosławna św.św. Kosmy i Damiana i cerkiew – muzeum, była unicka. Gdy Łemkowie po Akcji Wisła pod koniec lat pięćdziesiątych wracali do swoich wsi, do Bartnego przybyło mniej więcej po połowie prawosławnych i unitów. Wszyscy zgodnie poszli do cerkwi prawosławnej. Cerkiew unicka stała pusta. Między cerkwiami drewniana chata. W niej od 1938 do 1941 roku znajdował się skit Ławry Poczajowskiej. Dwaj mnisi i diak przybyli z Wołynia, gdy Bartne i okoliczne wsie – Tylawa, Wołowiec, Czarne – wróciły do prawosławia.
1  2  3  4    >
© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego