Prolog i 500 lat Biblii Ruskiej 2017 V 31
W Polsce Ludowej świętowali wydawcy, pisarze, poeci, dziennikarze i ich czytelnicy podczas majowych dni, nazywanych świętem książki i prasy. Świętowano z rozmachem, bo i z rozmachem, jeśli chodzi o nakłady, wydawano książki, czasopisma i gazety, w wielosetysięcznych nakładach. Teraz o tym święcie zapomniano, ale nie w Bielsku Podlaskim. Maj obrano tu nie jako kontynuację PRL-owskiej tradycji, tylko o wiele głębszej.
Dzień Zwycięstwa 2017 V 31
Nie przeszkodził ani deszcz, ani niska temperatura. 9 maja na cmentarzu miejskim
w Białymstoku odbyły się zorganizowane przez białoruski konsulat generalny obchody 72 rocznicy zwycięstwa w II wojnie światowej. Już pół godziny przed rozpoczęciem uroczystości wśród mogił blisko pięciu tysięcy radzieckich żołnierzy, którzy zginęli podczas wyzwalania Białostocczyzny. zaczęli pojawiać się pierwsi uczestnicy. Zabrzmiały słowa katolickiej modlitwy za zmarłych, potem prawosławnej panichidy z radosnym Christos Woskresie.
Абрадавая лялька ў беларускай традыцыі 2017 V 02
Лялькі ў матэрыяльнай культуры славянскіх народаў займаюць асаблівае месца, таму што іх лічылі засцярогамі. Рабілі лялек з саломкі, дрэва, шматкоў тканіны, нітак, прыбіралі іх, вакол іх вадзілі карагоды, ладзілі гульні, потым з песнямі неслі на руках. Лялькі былі самыя розныя, але адно было агульнае – у іх не было твару. Лічылася, што нельга, каб лялька занадта ўжо была падобная на чалавека. Бо ў чалавека ёсць душа, а ў лялькі ўнутры пуста. Вось у гэтую пустэчу і можа усяліцца якой-небудзь злой дух.
Ушанаванне айца Канстанціна 2017 V 02
На пераломе сакавіка і красавіка месяца прыйшлося мне перажыць своеасаблівае паломніцтва па заходнебеларускіх слядах а. Канстанціна Байко. Спачатку пабываў у Берасці, дзе 28 сакавіка, ў зале Раённай бібліятэкі ім. М. Горкага, прайшла прэзентацыя кнігі пра нашага выдатнага свяшчэнніка. Некалькі дзён пасля, з цыклам презентацый адправіўся ў Гародню і іншыя месцы. Айцец Канстанцін неаднойчы вандраваў паміж роднай Белавежай, епархіяльнай Гародняй, манастырскімі Жыровічамі, сваім прыхадскім Клецкам ды Ракавам. Тут пражывалі яго цесці, нарадзілася дачка Зоя ды служыў паважаны а. Сімяон ды яго сын а. Міхаіл Сеўба, лепшы семінарскі сябра а. Канстанціна.
Пудляшско-полескі зборнік 2017 III 30
Дэвятого марца сёго року в Раённуй Бібліотэці в Кобрыню одбылася прэзентацыя кнігі “Вершы. Казкі. Запіскі” авторства Зоі Майстровіч і Марыі Кірылюк. Кнігу оформіла графічно Магдаліна Петрук. Сэрэд многіх прысутных можна было споткаті творцув культуры з Кобрыня і околіць. Быв рэзьбяр по дэрэву Владімір Чыквін. З Лелікова прыбыв народны поэт і летопісец Пэтро Шэпэтюк з жэною – народною спевычкою і росказчыцою Анастасіёю. З Дывіна прыехала поэтка і спевачка Ірына Жук, а таксамо Наталля Клімук, творца артыстычных выробув з соломы. З Новосюлок, Бельска (кобрынского), Магдаліна, Камэня Шляхецкого і самого Кобрыня прыбылі спевакі і музыканты.
Баргамот и Гараська 2017 III 30
Было бы несправедливо сказать, что природа оби-
дела Ивана Акиндиныча Бергамотова, в своей официальной части именовавшегося «городовой бляха № 20», а в неофициальной попросту «Баргамот». Обитатели одной из окраин губернского города Орла, в свою очередь по отношению к месту жительства называвшиеся пушкарями (от названия Пушкарной улицы), а с духовной стороны характеризовавшиеся прозвищем «пушкари — проломленные головы», давая Ивану Акиндиновичу это имя, без сомнения, не имели в виду свойств, присущих столь нежному и деликатному плоду, как бергамот.
Свята беларускай песні 2017 II 27
Можна было пачуць традыцыйны фальклор але і сучасныя эстрадныя песні. На сцэне Падляшскай оперы і філармоніі ў Беластоку 17 лютага адбыўся гала-канцэрт Агульнапольскага Фестывалю „Беларуская песня” .
Музычнымі дорогамі Пудляша 2017 II 27
Напочаткові сёго року, старанём Музея Малэйі Батькувшчыны выйшов спевнік з дыском студыі фольклёру пудляшскіх белорусув Жэмэрва. Знайшлісе тут традыцыйны песні, якія шчэ пув віеку тому назад співаліся на разных семейных урочыстосцях, на гуліцях, лавочках. Опроча пісэнь, на дыскові почуем таксамо танці в выконаню капэлі Жэмэрвы, такіе як полька, обэрок, краковяк, лысы, подіспан, коробушка, за гаем.
Nasze nazwy 2017 I 31
Ludzie dociekliwi stawiają sobie często pytania: Dlaczego tak to nazwano? Skąd się wzięła nazwa miejscowości, w której mieszkam? Jakie jest pochodzenie mego nazwiska? Dlaczego nadano mi takie a nie inne imię? Pisze tak profesor Michał Kondratiuk, wybitny językoznawca, w jednym ze swoich artykułów, popularyzujących wiedzę językoznawczą. Odpowiedzi na te pytania profesor udziela od ponad sześćdziesięciu lat. Ostatnio, w 2016 roku, w książce „Nazwy geograficzne i osobowe Białostocczyzny” (osiemset stron!),wydanej przez Fundację im. Księcia Konstantego Ostrogskiego, druk i oprawa (wzorcowa!) Orthdruk.
По Фонтанці плылі пудляшскі песні 2017 I 31
Санкт-Петербург, пувночна століця Росіі, росположоны над дэсяткамі мэншых- буольшых рыек і каналув. Однэю з іх е Фонтанка, вздовш которуй тягнуцце шнуры солідных каменіць. Шчэ в царскіе часы было тут нэмало корчмуoв – кабакуов, дэ любілі заходіті студэнты. То тугды почалі співаті тут песню-гульню “Чижик-чижик, где ж ты был, на Фонтанке водку пил... Я не водку, я наливку – люблю Катю – Катеринку...”. Нэслісе над Фонтанкою песні нэ туолько російскіе, але таксамо белорускіе, пудляшскіе. Бо ж нэмало студэнтув учылосе в століці і з нашых зэмэль.
1  2  3  4  5    >  >>
© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego