2020 II 01 Грумніці – половіна зіміці
Грумніці – половіна зіміці – казали в Клениках або Збучі. Цей день дуже врочисто святкується в усіх підляських парафіях.
У народному уявленні це типово зимове свято, хоча обрядовість, що з ним пов’язана, відноситься до весни, та навіть і літа.

Зі Стрітенням Господнім зв’язаний звичай освячення в церквах громничних свічок. Народна назва свічок невипадкова, оскільки їх ставили під час грози, щоби охоронити хату, людей і худобу від блискавки.
- Убираємо свічку, бо вже буде свято Грумниці. Пуойдемо до церкви і будемо святити. А Грумниці – то в нас такій приказ – як Грумниці то так як пув зімиці – пояснювала Валентина Репко з села Суховільці неподалік від Кліщель.
З освячуванням свічок пов’язано багато звичаїв, які відносяться до далекого ще літа: Вже як свічкі в церкві трищат, то кажут: «Ой, буде вельмі сьоголіта гриміеті, бо свічкі трищалі в церкві». – сказала пані Віра Федорук з Кленик.
Чому саме на Стрітення Господнє віками зберігалися звичаї, пов’язані з громничними свічками? Адже перших громів не скоро можна сподіватись. Фольклористи пояснюють це тим, що в слов’янській традиції в цьому часі святкували першу зустріч зими й літа, та саме цього дня найкраще було закликати гарне літо без громів, які приносили багато шкоди цілим селам.
Свічки завжди освячували разом із льоном: Свічку то треба, коб була вбрана – продовжувала пані Валя з Суховільців. – І льон. Бо льон то часами як якаясь хвороба, то пудпальовати треба. А найбарзій льон, то як рожа, то випалюється.
Цей звичай характерний для цілого Підляшшя: Батюшка свічкі освятит і льон святит. Той льон сохранєється, тримається. Може часом де в когось скула якаясь чи що зробиться, то колісні люде, старіши, вже їм, тим льном, випалювалі – так про звичаї в Дашах говорила Євдокія Маркевич.
Пані Віра з Кленик згадує ще про одне використання освяченого на Стрітення Господнє льону: Льон – як дітя родіться, то того льну одорвут і пупа звежут дітяті.
Цей льон використовували також місцеві «шептухи».
Освячена на Стрітення Господнє свічка сповняла багато обрядових функцій. У Клениках, вернувшись із церкви: тоєю грумнічною свіечкою перед коміном пережегнают і в окнах пережегнают свіечкою тоєю запаляною. І зроб’ят крестік і погасят їїе ­– говорила пані Віра Федорук.

(ciąg dalszy dostępny w wersji drukowanej lub w E-wydaniu Przeglądu Prawosławnego)

Людмила Лабович
фото авторки
© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego