2018 XII 29 Колядная фотографія до Aргентыны
Пэршы з Котлуов, нэпо-срэдно з беженства в Росіі, до Аргентыны трафіф Іван Ковэрда. До ёго посля потягнуліся наступны, якіх імена памэть семейна заховала: Фёдор Ковэрда, Катерына і Александр Іванюкі, Люба і Васіль Жуковські, сем’я Філіпа Круковского, Іван Пацэвіч, Макар і Евдокія Ваврэнюкі, Владімір Пацэвіч, Рыгор Волосовіч і Анастасія з Кіры-лом Волосовічы. Разом з сем’я-мі было іх коло 30 чоловек.
Часть эмігровало кавалерамі. Нэкоторы нэпосрэдно пэрэд выездом жэніліся, так як Ма-кар і Евдокія Ваврэнюкі чы Ка-терына і Александр Іванюкі. Іншы спецыяльно врыезджалі з Аргентыны за выбранкою. З такім цэлём, в 1938 р. до Котлуов прыехав Іван Пацэвіч. Тут взяв за жуонку Марыю, дочку Татяны і Івана Максімюкуов. Хутко по шлюбі обое выехалі назад за океан.
Буольшость котлуовськіх эмі-грантув трафіло до Буэнос Аірэс і тому старалісе воны трыматіся вкупе. Разом проводілі час подчас свят і семейных урочыстосці. Спотыкалісе таксамо з іншымі зэмлякамі, якіе тут прыехалі з разных куткуов заходнюй Бело-русі. А было іх в міжвоенны час в Аргентыні коло 20 тысяч. Організоваліся белорускі, куль-турно-осветны товарыства, сэ-рэд якіх вылучалосе Культурнэ товарыство “Беловежа” імя Я. Коласа, Белоруске товарыство ім. Я. Купалы, Культурно-осве-тнэ товарыство “Громада” ім. І. Луцкевіча і Товарыство вза-емнуй допомогі “Беларускі дом”. Членом того остатнёго быв Фё-дор Ковэрда з Котлуов.
Фёдор Ковэрда працёвав в друкарні пры выробі шрыфтув. Прымав таксамо удіел в про-фсоюзах і страйках, колі в Арген-тыні почавсе крызіс. В той час мнуого эмігрантув думало про повороты додому. Выкорыстувалі тое совецкі спецслужбы, якіх агенты намовлялі на выезд до Совецкого Союзу. Одным з тых, якіе далі намовітіся, быв Владімір Ваврэнюк. Коло 1950 р. выехав з Аргентыны до СССР і тут трафіф на Сібір – до Алтайского Краю. Нэзадовго посля того, за сыном поехалі і батькі: Макар і Евдокія Ваврэнюкі.

(ciąg dalszy dostępny w wersji drukowanej lub w E-wydaniu Przeglądu Prawosławnego)

Дорофей Фіонік
Фотографіі походят з кнігі
“Котлы на Літовскім Гостінцёві”
© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego