2018 VII 06 У Загороді в Козликах вшанували весняного Миколу
Уже понад тридцять років музей під відкритим небом неподалік від села Козлики за-прошує любителів відпочинку на свіжому повітрі. Загорода це постійне місце зустрічей під-ляських українців. Спершу вона об’єднала молодих активістів, які взяли на себе справу перенесення вітряка з села Тростянка на наднарвянську поляну, зараз це місце зустрічей усіх поколінь підляшан, які хочуть поговорити та поспівати «по-свойому» та провести час у красивому ото-ченні регіональної архітектури.
Загорода це осередок ведений Товариством друзів скансену в Козликах, у якому, перш за все, знайдемо зразки підляської дерев’яної архітектури. Центра-льне місце міні-музею займає хата з 1936 р., перенесена з села Кожино, неподалік від неї стоїть вітряк, окрім того в Загороді споруджено шпихлір, клуню, баню, стовпову капличку з зображенням Володимира Великого – хрестителя Київської Русі – України, а останнім часом також конюшню. Усе складається на т.з. оселю колонійного типу, яка характерна для підляських сіл. У планах товариства – відбудова механізму вітряка, дякуючи чому «козляк» у Загороді стане одним із нечисленних вітряків на Підляшші, що працюють.
Загорода в Козликах це не лише музей під відкритим небом, але також інтеграційний, культурний та туристичний центр, місце промоції української культури. Щорічно відбувається в цьому місці багато постійних заходів, серед них музичні майстер-класи, етнографічні зустрічі з підляською культурою для дітей і молоді, молодіжні рейди тощо. Останнім часом члени Товариства друзів скансену в Козликах проводили в Загороді акцію в рамках міжнародної кампанії «Прибирання світу».
Найбільший захід у музею пов’язаний зі святом весняного Миколи та вшануванням по-статі Святителя. Невипадково, оскільки в розташованій поблизу пам’ятковій Миколаївській церкві з 18 ст. головне свято це саме празник перенесення мощів святого Миколая з Мир Лікійських у Барі, яке святкується 22 травня за новим стилем.
Цьогорічний захід пройшов під гаслом, почерпнутим з украї-нської народної пісні, «Я Микола, ти Микола, оба ми Миколи…» та, у великій мірі, був присвячений наближенню постаті святого Миколая в традиції Західної та Східної Церков. Про святого роз-повідав присутнім іконописець Ігор Вереміюк.
– Нам всім здається, що святий Миколай це наш православний, руський святий – говорив доповідач, – а це також святий, який був вельми популярний у середньовіччі в західній Європі.

(ciąg dalszy dostępny w wersji drukowanej lub w E-wydaniu Przeglądu Prawosławnego)

Людмила Лабович
фото авторки
© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego