2018 III 26 Звідки Supruniuk і Bondaruk тобто про прізвища на Підляшші
Ceред сільської громади на Підляшші прізвища з’явилися щойно в XVІІI ст. та стабільності вони набули лише в XIX ст. Процес їх формування почався, однак, уже раніше, бо в XVІ ст.
Підляські прізвища творено найчастіше від прізвиськ, які функціонували в сільській громаді, та які початково не були успадковані, але з часом почали переходити на нащадків. Найпопулярніші серед них є прізвища утворені від імені батька – Panasiuk (від імені Панас), Supruniuk (від Супрун, церк. Софроній), Hapunowicz (від Гапун, церк. Агафон), Guryn (від Гурин, церк. Гурій).
Того роду прізвища, т.з. патронімічні, є в нашому регіоні найпопулярніші. Найчастіше їх творено від місцевих варіантів християнських імен (переважно грецького, єврейського і латинського походження), в основному від імені батька, дуже рідко – матері, напр. Jekaterynczuk (від Єкатерина). Церковні імена, які є в основі прізвищ, упродовж багатьох століть набували специфічного звукового оформлення та обростали різними варіантами. Ці місцеві варіанти, достосовані до української чи білоруської говірки, часто відрізняються від оригіналу, напр. Лаврин, Ваврин (церк. Лаврентій), від якого виникли прізвища Ławrynowicz, Wawryniuk, Wawrzeniuk та інші.
Популярними серед підляшан були також прізвища творені від професій. Деякі з них не відрізняються від польських, та на їхнє східнослов’янське походження вказує лише закінчення -uk (напр. Kowalczuk, Olejniczuk, Stelmaszuk). Однак, у нашому регіоні функціонують також прізвища, утворені від українських основ, напр. Bondar, Bondaruk (від бондар – майстер, що виробляє діжки, бодні, дерев’яні відра), Teśluk (від тесля), Goral, Goralczuk (не від польського слова góral, але від ґуральник – той, хто працює в ґуральні – спиртово-горілчаному заводі).
Бувало, що прізвища творено від загальних назв – це могли бути назв тварин, пташок – Woronczuk (від ворона), Gałka, Gałko, Hałko (від галка), рослин – Berezowiec (від береза), Korcz (від корч – говіркове кущ), слів, які відносяться до господарського життя – Łopatiuk (від лопата), Hołownia, Gołownia (від головня – недогоріле обвуглене або тліюче поліно). Часом вирішальний був вигляд, тому напр. хтось кульгавий отримував прізвище Kulgawczuk. Бувало, що основою ставало слово, яке відносилося до характеру людини, напр. Chmur (хтось похмурий), Car (хтось пихатий, зарозумілий). Слід додати, що урядовці, записуючи таке прізвище, не дуже переживали, чи воно звучить достойно.
Найбільш поширеними на Підляшші є прізвища, утворені з суфіксами -uk, -czuk, доданими переважно до імені батька. Такі прізвища носять також жителі – найчастіше вже католики – Підляшшя на південь від річки Буг – Matejuk (від Матвій), Хведорук (від Федір). Вони найпоширеніші на Західному Поліссі, Волині та Поділлі. Деякі дослідники обстоюють думку, що закінчення -uk має турксько-татарське походження.
Популярними на Підляшші є й прізвища з закінченням -icz, -owicz, які також найчастіше пов’язані з іменем батька – Klimowicz (від Клим). Рідше почуємо прізвища на -enko, - czenko. Вони поширені на Наддніпрянщині (про їх походження згадується з часів козачини), але також на західноукраїнській території, у тому числі на Лемківщині. Що цікаве, у селі Дзецьолівка (Dzięciołowo) у кінці XVIII ст. згадується про родину, ймовірно українську, на прізвище Семененко. З цієї родини 1814 р. народився Петро Семененко (Piotr Semenenko) – визначний польський католицький священик, відомий філософ і богослов.
На Підляшші маємо також прізвища з суфіксом -ski, -cki. Деякі з них це прізвища руської шляхти – Telatycki (від назви маєтку Телятичі), але багато із них виникло внаслідок заміни старих прізвищ на шляхетсько-панський лад, хоча пани намагалися протидіяти цьому через заборону приймання певних прізвищ простим людям.
Рідшими на Підляшші є прізвища з суфіксом матронімічним, тобто від імені матері -iszyn, -yszyn, які характерні для західної України. Зате зустрінемо в регіоні прізвища з суфіксами -ko (Puczko, Poskrobko), -ec (Badowiec), -ak (Waszkowiak – від імені Вашко, тобто Василь), -ło (Buryło), -jło (Masajło), -in (Piekutin) та іншими.
Хоча підляські прізвища зберігають риси, характерні для руських говірок регіону, то багато із них – це вже модифіковані, достосовані до вимог російської адміністрації варіанти колишніх форм. Спершу русифіковані, були вони згодом додатково полонізовані адміністрацією, тому маємо зараз форми Grigoruk, Siemieniuk.
Система прізвищ, вживаних у традиційному підляському суспільстві, формувалася протягом багатьох століть. Це одне зі свідоцтв нашої приналежності до певної національної і культурної спільноти та дороговказ у минуле роду кожного із нас.
Людмила Лабович

Фото авторки
© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego