2017 IX 28 Студзіводы Сегеневічовы
Найбуольш знаным прэ-дставніком роду быв о. Пафнутій Сегень, пэршы ігумэн супраского монастыра, будовнік муровануй Благовешчэнскуй цэрквы, посля епіскоп владімірскі і туровско-пінскі. Во всіех по-чынанях ігумена Пафнутія вспо-магала бельска родня, котора свое матэрыяльнэ богацтво умела і хотела пэрэкладаті на добра культуры і духовності. Вуойт бельскі Іван Сегеневіч, бурмістр Тімофей Сегеневіч і іх браты Кондрат, Фёдор і Васіль – всіе воны дружно працёвалі на корысть свого города і ціелого Пудляша. Можна сміело сказаті, што в ХVІ віекові будовалі іх значэнне і важность.
Про выключнэ значэнне Сеге-невічув в гісторыі Пудляшша і Вэлікого Княства Літовского ро-сказував проф. Антон Міроновіч з Белостоцкого Універсітэту на науковым семінарові, которы быв зорганізованы в Студзіводах 16 верасня сёго року. До тутэйшого музея, на меропрыемство “Сту-дзіводы Сегеневічув” прыбыло нэмало гості, зацікавлёных своею гісторыёю і культурою. Проф. Міроновіч скупівсе на двух прэдставніках роду, найбуольш знаменітых – о. Пафнутію і Іванові. З другім звэзаны по-чаткі Студзівуод як знаного под-бельского маёнтку.
Шчэ коло 1496 р. вэлікі князь Александр надав “же-реб земли студиводскій” Про-тасу Тышкевічу, діедові Івана Сегеневіча. Той в 1514 р. од Жыгімонта І отрымав потвэр-джэнне на власность Студзівод, дэ збудовав двуор і млін. Зэмлі студзівуодскі былі росположоны міежду мельніцкім і бэрэстейскім гостінцямі, а з пувночы дотыкалі места Бельска. Тому вэліка гісторыя ніколі нэ обыходіла того месця. Студзіводы бачылі і королевскі оршакі, і купецкі караваны. На тутэйшых полях з назвою “Господіско” розбіліся обозы в час бельского сойму вэлікого в 1564 р.
Од початку своейі гісторыі Студзіводы належылі до прыходу бельскуй Пречыстенскуй цэркві, котору называлі таксамо Зам-ковою. Дорога до тэйі цэрквы вэла чэрэз Подзамчэ (тэпэр гул. Замкова). Тому і пэрсональны связі міежду Студзіводамі і По-дзамчом былі всэ муоцнымі. Відно тое добрэ в цэрковных метрыках замковуй цэрквы з ХVІІ і ХVІІІ в. Найстарыэйшы запіс з 1682 р. говорыт нам: “Метрика церкви Святой Пречи-стой Бельской з села Студивод Року (1682) окрестилем отроча младенца наречоно при Кре-щению Григориа рожденного от Отца Данила Гулевича, з матки Анастасии подданых пана Сарнацького. Кум (...) Кума Евдокиа Федороваиа Гулевича жена з Подзамча”. З метрык бачым, што мешчане з Подзамча часто кумовалі студзівуодскіх діті.
Од вспомнёного пана Марці-на Сарнацкого, в 1686 р. студзівуодскі маёнток одкупів Грэгор Вышынскі, мельніцкі пісар. Ёго правнучка Кацярына Вышынска в 1783 р. вышла замуж за Фелікса Трояновского, власніка Круглого, вносячы ёму в посаг маёнток Студзіводы. Як пудкрэслів на семінарові др Войцех Кононьчук з Варшавы, постаць Трояновского належыт до найвыдатнейшых люді Пуд-ляша. Быв правніком, автором законув, послом на сойм вэлікі 1788-1792 рр. Як член комісіі «Boni Ordinis» зрэдаговав в 1780 р. „Ordynację Miasta JKM Mosci Bielska”. Напэвно нэ одін з ёго творув быв напісаны в дворові в Студзіводах, дэ Фэлікс Трояновскі умэр в 1805 р.
Господарча і інтэлектуальна актывность роду Сегеневічув, Вышынскіх і Фелікса Трояновского напэвно заложылі муоцны фундамент пуод тэпэрышню акты-вность прэмдестья Студзіводы. Доказом того е ініцыятывы му-зея, которы выходят далеко за мэжы города і рэгіёну. Такім эхом і прошла подіея “Студзіводы Сегеневічовы”, впісана в рамкі Европейскіх Дён Спадчыны, а таксамо Пудляшско-полескіх встрэч в традыцыйі.
(ciąg dalszy dostępny w wersji drukowanej lub w E-wydaniu Przeglądu Prawosławnego)

Дорофей Фіонік
фото Юры Кулік
© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego