Numer: 101 /4/ Kwiecień 2017
Wiktora Szweda książka życia Michał Bołtryk
Zbliżając się do dziewięćdziesiątki Wiktor Szwed zaczął pisać wspomnienia. Pierwszy tom (316 stron) nosi tytuł „Z Mora ŭ horad” (Z Morza do miasta). Wiktor Szwed, urodzony 23 marca 1925 roku we wsi Morze w gminie Czyże na Białostocczyźnie, kojarzy się Białorusinom Podlasia z poezją. I słusznie.
Баргамот и Гараська Леонид Андреев
Было бы несправедливо сказать, что природа обидела Ивана Акиндиныча Бергамотова, в своей официальной части именовавшегося «городовой бляха № 20», а в неофициальной попросту «Баргамот». Обитатели одной из окраин губернского города Орла, в свою очередь по отношению к месту жительства называвшиеся пушкарями (от названия Пушкарной улицы), а с духовной стороны характеризовавшиеся прозвищем «пушкари — проломленные головы», давая Ивану Акиндиновичу это имя, без сомнения, не имели в виду свойств, присущих столь нежному и деликатному плоду, как бергамот.
Ogrody Batorego Piotr Bajko
Od dawien dawna mieszkańcy Puszczy Białowieskiej, dla lepszej orientacji w terenie, nadawali poszczególnym partiom lasu wyróżniające je nazwy. Tego procesu nazewniczego nie zdołało powstrzymać podzielenie całego kompleksu leśnego na ponumerowane oddziały, w których ze względu na ich dużą powierzchnię nadal nie jest łatwo odnaleźć konkretne miejsce.
Пудляшско-полескі зборнік Дорофей Фiонiк
Дэвятого марца сёго року в Раённуй Бібліотэці в Кобрыню одбылася прэзентацыя кнігі “Вершы. Казкі. Запіскі” авторства Зоі Майстровіч і Марыі Кірылюк. Кнігу оформіла графічно Магдаліна Петрук. Сэрэд многіх прысутных можна было споткаті творцув культуры з Кобрыня і околіць. Быв рэзьбяр по дэрэву Владімір Чыквін. З Лелікова прыбыв народны поэт і летопісец Пэтро Шэпэтюк з жэною – народною спевычкою і росказчыцою Анастасіёю. З Дывіна прыехала поэтка і спевачка Ірына Жук, а таксамо Наталля Клімук, творца артыстычных выробув з соломы. З Новосюлок, Бельска (кобрынского), Магдаліна, Камэня Шляхецкого і самого Кобрыня прыбылі спевакі і музыканты.
Поширювати інформацію про підляську мову, культуру, історію
20 років тому, 9 березня 1997 р., в новопокликаному осередку Білостоцького телебачення з’явилися передачі для національних меншин. У спільному півгодинному блоці «Самі про себе» презентовано білоруську, українську, литовську, російську, ромську, татарську і німецьку передачі та програму про польську національну меншину, яка проживає у Східній Європі. Українська частина циклу з’являлася початково раз на два тижні по 14 хвилин. Від квітня 1999 р. це була щотижнева 10-хвилинна програма.
Muzykanci Anna Radziukiewicz
W Dobrowodzie wydano kalendarz – ale jaki! Strony kalendarzy zdobią zwykle cerkwie, monastery, krajobrazy, kwiaty, konie, a tu – muzykanci. Pomysł przedni. Bo Dobrowoda to wieś muzykantów i śpiewaków. Muzykowanie przechodziło z ojca na syna, z babci na wnuczkę.
Aвтопробег „Дороги памяти” Виктор Шелыгин
В Ольштыне, Варшаве, Кельцax, Кракове, Жешoве, Люблине, Белостоке и в ски-тe святых Киево-Печёрских в Одринках c 1 пo 5 марта 2017 pоссияне побывали на местах боевой славы советских солдат и отдали дань уважения павшим, чьи останки захоронены на городских или военных кладбищах Польши.
Бельскаму Антракту – 20 Анна Домань
Спалучае іх цікаўнасць да тэатра. Фрагменты сваіх новых спектакляў запрэзентавалі бельскія акцёры падчас „Тэатральных Запустаў” у Бельскім доме культуры. Была гэта таксама нагода да святкавання 20-цігоддзя існавання калектыву „Антракт”.
© Fundacja im. Księcia Konstantego Ostrogskiego